Історія цегельного заводу, або як в Проскурові з’явилася цегла

Цегла — це один з древніх будівельних матеріалів, який використовували люди задовго до нашої ери. Звісно спершу в будівництві застосовували необпалену цеглу. Спершу цеглу виготовляли з глини, яка засихала на сонці. А вже стандартний будівельний матеріал почали створювати у Х столітті. Спершу виробництвом випаленої цегли займалися вручну, а згодом почали з’являтися спеціальні заводи та підприємства, які почали забезпечувати населення сучасним та надійним будівельним матеріалом. Сьогодні ми поговоримо про цегельні заводи в місті Проскурові та як розвивалася цегельна промисловість в Україні. Більше інформації дізнайтеся на сторінках сайту khmelnytskyi.one.

Розвиток цегельних заводів у Проскурові

Наприкінці ХІХ століття у невеличкому містечку Проскурів функціонувало близько десяти цегельних заводів. У цей період місто почало активно розвиватися: будуються нові будинки, споруди, крамниці, об’єкти інфраструктури. Відповідно була потреба у будівельних матеріалах. Такою ситуацією вирішив скористатися проскурівський купець Шльома Гальперін, який вирішив на околиці Проскурова побудувати підприємство, яке мало назву “Цегельний, кахельний і черепичний завод”. Це сталося у 1899 році. Купець витратив великі кошти на купівлю необхідного устаткування, проте згодом його підприємство почало розвиватися та приносити йому чималий дохід.

У 1904 році на заводі вже працювало 155 робітників. Також на підприємстві функціонували дві гофманові печі, один прес для цегли та два преси для черепиці.

Рекламна кампанія від Шльоми Гальперіна 

Як вже було зазначено вище, у Проскурові на той час діяло близько десятка цегельних заводів. Це була велика конкуренція, тому проскурівський купець вирішив зробити рекламну кампанію, яка принесла йому нових клієнтів. Гальперін безкоштовно дав свою цеглу одному з місцевих домобудівників, проте була одна умова. Збудований будинок мав бути без штукатурки, щоб всі бачили якої якості виготовляють цеглу на заводі у Шльоми Гельперіна. Це був будинок, який належав Фройці Гавриловичу на перехресті вулиць Комерційної та Купецької. Після цієї будівлі в Проскурові почалася мода на так званий “цегельний” стиль. Адже багато хто хотів збудувати будинки без штукатурки. 

План купця спрацював і наступні роки завод ледве встигав виготовляти цеглу, адже переважна більшість будинків в місті на початку ХХ століття була збудована саме з будівельних матеріалів Шльоми Гальперіна. Відповідно росли і прибутки проскурівського купця, який мав з кожної тисячі реалізованої цегли — два карбованці чистого прибутку. Що стосується конкурентів, то їхню продукцію купували не так охоче, адже вона була не настільки якісною.

Цегельна промисловість в Україні: історія

З випалювальної цегли в Києві, Чернігові та інших містах будували великі споруди ще у Х столітті. Поступово з цього будівельного матеріалу споруджували палаци, фортеці, монастирі, будинки. Поступово невеликі цегельні почали з’являтися по всій території нашої держави. А ось підприємства почали розвиватися наприкінці ХІХ століття. Виробництво цегли почало зростати через шалений попит. Це все пов’язують з урбанізацією та індустріалізацією виробництва. У цей період цегляна промисловість набрала таких обертів, що влада не встигала реєструвати підприємства. Кожен завод мав ставити клеймо на свою продукцію. Це було зроблено для того аби у разі браку можна було знайти виробників неякісної продукції та покарати винних. 

Ось така історія цегельної промисловості в Україні та Проскурові зокрема. Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви дізналися більше інформації про рідне місто.

More from author

Де придбати жіночий одяг на кожен день?

Погодьтесь, справжнім випробуванням є пошук якісного і зручного одягу на кожен день. Величезна кількість пропозицій від різних виробників часто заганяє у глухий кут. Тому...

Непосильна оренда та великі податки: які умови створювала держава для розвитку підприємств у часи нової економічної політики?

Однією з характерних ознак українських економічних відносин є оренда. Як позитивні, так і негативні її аспекти значною мірою походять ще з радянського минулого, з...

Від рідкісних товарів до кінних торгів: ярмарки на Хмельниччині вражали своєю масштабністю 

Ключовою структурною одиницею економіки на Хмельниччині у період з 14 століття до 17 століття була внутрішня торгівля. Розвиток цієї внутрішньої системи був повʼязаний із...
.,.,.,.,.