Війна сколихнула не лише Україну, а й весь світ. Сто днів триває повномасштабна війна на території нашої держави. Сто днів сліз, страху, втрат, тривог і відчайдушної боротьби. Кожен українець на своєму фронті працює заради перемоги. Сьогодні ми поговоримо про хмельницьких медиків, які працюють в нових умовах у цей непростий період. Більше інформації дізнайтеся на сторінках сайту khmelnytskyi.one.
Новий досвід та виклики для медиків
Людмила Головко, директор комунального підприємства “Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2” розповіла, як змінилася робота первинної медицини під час війни. За словами Людмили Головко перші серйозні виклики медики відчули ще два роки тому, коли світ заполонила всесвітня пандемія. Було важко фізично, адже працювали 24/7. А ось перші дні війни, важко було морально. Пацієнтів у поліклініці майже не було. Лікарям було незвично та дивно. Спершу медичний персонал працював дистанційно, консультував по телефону пацієнтів, а вже через 2-3 тижні люди почали приходити до медзакладів. Медик зазнає, що війна спровокувала соціальні проблеми: нестача ліків у аптеках. Погіршувало ситуацію те, що хмельничани почали масово скуповувати медикаменти. Особливо, гостро відчувається нестача ліків для лікування щитовидної залози. Адже саме ці медикаменти потрібно приймати пацієнтам щодня. Дефіцит був із знеболюючими, протизастудними, анальгетичними препаратами, антибіотиками та навіть антисептиками. Проте зараз ситуація стабілізувалася. Працює державна програма “Доступні ліки”. Крім того, сімейні лікарі малозабезпеченим родинам видають підгузники, дитяче харчування.
Медична допомога для переселенців
У Хмельницькому не ведуться бойові дії, проте у місто приїхало понад 40 тисяч вимушених переселенців. Але, за словами лікаря, переселенцям не потрібно створювати нову декларацію. Сімейні лікарі, терапевти приймають, як хмельничан, так і вимушених переселенців. Якщо внутрішньо переміщеним особам потрібна медична допомога, то вони можуть звернутися до найближчої амбулаторії чи поліклініки. Людмила Головко зазначає, що під час війни навантаження на медиків збільшилося на 15-20%. Звичайно, що це через велику кількість переселенців. І багатьом потрібна не лише медична, а й психологічна допомога. Також медик зауважила, що через те, що люди тривалий час сиділи у підвалах, — холод, сирість, відсутність сонячного світла призвели до розвитку бронхітів, пневмоній, зневоднення, інфекційних хвороб.
Що стосується Covid-19, то ця хвороба нікуди не зникла. Щоправда, офіційно зареєстрованих випадків значно менше. Це пов’язано із тим, що новий штам вірусу переноситься значно легше, тому пацієнти не завжди звертаються за медичною допомогою. Також велику роль відіграла вакцинація.
Сподіваємося, наш матеріал був для вас корисним і ви зробили відповідні висновки.
Джерело: “Проскурів”