Історія торгівлі: як розпочав свою роботу хмельницький речовий ринок

Місто Хмельницький відомий на всю Україну та навіть за її межами масштабним речовим ринком. Наш обласний центр називають містом підприємців і це по праву так. Адже хмельницький речовий ринок вважається одним з найбільших в Україні та Східній Європі. Для хмельничан це робочі місця і хороше наповнення місцевого бюджету. На місцевій “тучі” працювали багато хмельничан, які стали власниками виробництва, керівниками компаній. Як розпочав роботу речовий ринок у Хмельницькому читайте на сторінках сайту khmelnytskyi.one.

Імпортні речі продавали не в Хмельницькому, а в Нетішині

Як не дивно, але перша торгівля з рук відбулася не в Хмельницькому, а місті Нетішин. А все тому, що будівництвом атомної електростанції у 1981 році займалися поляки. Саме тоді поляки почали “під шумок” ввозити імпортні речі на територію Хмельницької області. Цікаво, що за заморськими речами приїжджали до Нетішина зі всієї області. Асортимент був різноманітний: джинси, сорочки, сукні, взуття. Але така торгівля тривала не довго і все ж незабаром обласний центр переманив до себе вітчизняних покупців. 

А взагалі до 1985 року купити речі можна було лише у державних магазинах. І коли в країні розпочалася “перебудова” був дозволений приватний бізнес і відповідно торгівля. Але у період “перебудови” купити одяг практично не було де. Тому хмельничани шопилися у універмазі “Кооператор”. Він тоді знаходився у селі Ружична.  

Історія речового ринку 

Наше місто без сумніву популярне завдяки речовому ринку. Добре чи погано, але Хмельницький у більшості асоціюється з базаром, який десятиліттями одягає українців. Історія речового ринку починається у далекому 1987 році. Ще у Радянському союзі Хмельницький міськвиконком дозволив місцевій «Облспоживспілці» облаштувати речовий ринок на Львівському шосе, адже купувати товари у селі було не дуже зручно.  З того часу хмельницька “туча” почала розвиватися та виросла до колосальних масштабів. Речовий ринок відіграв важливу роль у 90-х роках, адже для більшості хмельничан він був єдиним виходом від безробіття та безгрошів’я. Все більше заводів, фабрик, підприємств припиняли свою діяльність і без роботи залишалися кваліфіковані інженери, технологи, слюсарі, токарі та багато інших спеціалістів. Всі вони рано чи пізно знаходили роботу на місцевій “тучі”. Потрібно зазначити, що речовий ринок у 90-х був надзвичайно популярним, а все через вигідне розташування нашого обласного центру. Місцева влада та підприємці Хмельницького спільними зусиллями забезпечили речовому ринку славу великого і дешевого торговельного майданчика в рамках країни. Приїздили за товаром не лише з України, а й за кордону. 

А ще хмельницька “туча” посприяла розвитку легкої, оборонної та будівельної промисловості в місті. 

Специфіка роботи ринку

Речовий ринок працює щоденно (крім понеділка та четверга) з 6 ранку до 15.00. Але були часи коли базар працював навіть вночі, а все через великий наплив покупців. До речі, ринок працював і працює, як гуртовий і роздрібний. 

Торгівля на базарі розпочиналася зі звичайних прилавків на щебнях, далі були торги з автівок. Хмельничани брали товар з підприємств де працювали,адже у 90-ті роки багатьом замість заробітної плати видавали те що виробляло підприємство. Після незалежності, люди з товаром їздили за кордон де продавали свій крам та відразу купували інший. Імпортні речі реалізовували на “тучі”. Фіксованих місць ніяких не було. Хто перший прийшов, той і зайняв місце для торгівлі. Пізніше почали налагоджувати роботу та ставити перші кіоски 

У 1995 році продавці вирішили поставити перші кіоски, а потім і контейнери. Все організувала група підприємців, які засипали щебнем болото на якому проводилася торгівля. І вже поступово встановлювалися контейнери, які згодом здавали в оренду та продавали. Потрібно зазначити, що ціни на контейнери та кіоски постійно змінювалися. Наприклад, у 1995 році оренда кіоску коштувала 100 доларів. А ось щоб купити кіоск у 1996 році потрібно було продати трикімнатну квартиру, адже вартість сягала 17 тисяч умовних одиниць. 

 “Туча” була настільки популярною, що у середині 2000-х на київських фірмах та установах організовували “шоп-тури” до речового ринку у Хмельницькому. Як це працювало? Керівництво винаймали автобуси, платили за пальне, водієві та везли бажаючих на шопінг. Також до Хмельницького приїжджали для купівлі текстилю, мануфактури, різноманітних товарів. 

Хмельницька “туча” займає площу у 18 гектарів і загалом у місті працює близько 30 речових ринків. Як кажуть місцеві підприємці: “Базари вже не ті”, але деякі ринки спеціалізуються виключно на оптовій торгівлі. 

Територія базару знаходиться на болоті

Дійсно, раніше на території сучасного речового ринку була болотяна місцевість. Обрали цю локацію для торгівлі не випадково: поруч була залізниця. Продавці торгували навіть на коліях, а коли їхав поїзд товар забирали. Проте через кілька нещасних випадків колію “розібрали” аби люди могли спокійно займатися торгівлею. 

Також великою перевагою було те, що базар знаходився на околиці міста. Це було дуже зручно для приїжджих покупців. А як вже зрозуміло до Хмельницького за товаром приїжджали навіть з інших країн: Білорусії, Молдови та Придністров’я. Саме цікаво, що графік за яким приїздили автобуси і формував роботу речового ринку. Навіть були окремі дні коли торгували у роздріб для хмельничан та оптом для приїжджих клієнтів. 

Хмельницький речовий ринок дав поштовх для розвитку багатьом компаніям та магазинам. У 90-ті роки на базарі продавали і студенти, і люди з вищими освітами і навіть кандидати наук. Саме речовий ринок допомагав хмельничанам пережити кризовий період. І, звичайно, що сучасні власники магазинів, торгових точок, які вийшли з речового ринку, мають з вдячністю згадувати торгівлю на хмельницькій “тучі”.

А ви любите купувати товар на хмельницькому речовому ринку? Чи краще обираєте магазини і онлайн-шопінг? Чекаємо на ваші коментарі у соціальних мережах.

More from author

Де придбати жіночий одяг на кожен день?

Погодьтесь, справжнім випробуванням є пошук якісного і зручного одягу на кожен день. Величезна кількість пропозицій від різних виробників часто заганяє у глухий кут. Тому...

Непосильна оренда та великі податки: які умови створювала держава для розвитку підприємств у часи нової економічної політики?

Однією з характерних ознак українських економічних відносин є оренда. Як позитивні, так і негативні її аспекти значною мірою походять ще з радянського минулого, з...

Від рідкісних товарів до кінних торгів: ярмарки на Хмельниччині вражали своєю масштабністю 

Ключовою структурною одиницею економіки на Хмельниччині у період з 14 століття до 17 століття була внутрішня торгівля. Розвиток цієї внутрішньої системи був повʼязаний із...
.,.,.,.,.