Історія млина у Хмельницькій області

Млин — давня споруда, яка почала з’являтися в Україні сотні років тому. За допомогою вітряка зерно перемелюють на муку. На території Хмельницької області було створено чимало млинів. Сьогодні ми поговоримо про один із них — у селі Людвіполь-Лісогірка Городоцького району, а також про професію мірошника. Більше інформації дізнайтеся на сторінках сайту khmelnytskyi.one.

Історія села та створення вітряка 

Село Людвіполь-Лісогірка має давню історію. Перша писемна згадка про населений пункт була у 1392 році — Федір Коріатович передав Лисогірку польському шляхтичу Бедриху. Також про населений пункт існує легенда. В Лисогірці жила проста дівчина Людмила, яка була надзвичайно красива. У селянку закохався панич Віполь. Хлопець та дівчина покохали один одного і шляхтич вирішив одружитися з Людмилою. Проте польська шляхта не могла допустити аби панич був одружений на звичайній селянці. Тому пару було спалено на Лисій горі. Але на згадку про їхнє кохання населений пункт було названо на честь закоханих Людмили та Віполя — Людвіполь. 

Що стосується млина, то його було збудовано у 1795 році на березі річки Смотрич. Вітряк зберігся і  до сучасного періоду та є культурною спадщиною села. Історичних відомостей про вітряк немає, проте старожили зазначають, що власником був єврей. Він був добрим та завжди пригощав дітей смачненьким. Діти часто бігали до млина та збирали муку, потім несли додому аби мама спекла з неї пляцки. 

Спершу млин працював на водяній енергії, проте у 70-х роках минулого століття його перевели на електрику. Тоді це було вигідно, адже електрика для селян коштувала у ті часи одну копійку. 

Робота вітряка під час Другої світової війни

Жителі села згадують, що під час Другої світової війни млин також працював. У населеному пункті господарювали німці й тому вітряк функціонував та молов муку для німецьких солдатів. За словами місцевих, які пережили роки війни, німців в Лисогірці було небагато і вони добре ставилися до селян. Німці засівали поля, збирали врожай, а нашим людям платили гарну заробітну плату марками. На млин було завезено німецьке обладнання і в результаті виходила найкраща мука по всій області. 

Млин у Лисогірці зберігся і до сучасного періоду. Щоправда, мука, яку тут молять може бути лише кормом для худоби. Аби відновити минулу славу необхідно чимало коштів. 

Також млин в Лисогірці ідеально підходить для фотосесій чи знімання кінофільмів, адже має унікальне устаткування.

Про роботу млинаря 

Оскільки на території Поділля та країни було багато млинів, то відповідно популярною була професія млинаря або ще їх називали мірошниками. Вони були важливою складовою харчової промисловості, адже від їхньої роботи залежала кількість виробленої муки. 

Потрібно зазначити, що професія мірошника зазвичай була спадковою та передавалася від батька до сина, від діда до внука. Саме тому на млинах майже не було найманих робітників, а працювали цілими сім’ями.

 Мірошники мали багато обов’язків, адже слідкували не лише за процесом виробництва борошна, а й ремонтували вітряки, облаштовували стави, поправляли греблі тощо. 

Про цю професію існує багато легенд, забобонів. Кажуть, що мірошники мали зв’язок з нечистою силою, адже вміли приборкати водну стихію. Їх часто підозрювали у чаклунстві. Люди вважали, що мірошники могли зупиняти вітряк не торкаючись заставок, псувати борошно, надсилати щурів, ворожити. Разом з тим вірили, що млинарі могли рятувати та зцілювати людей. Також існувала легенда, що млинами опікується водяний і мірошники кидали в річку жертвоприношення: загиблих коней, хліб.

Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви більше дізналися про історію рідного краю.

А ви вірите у містичність цієї професії?

More from author

Де придбати жіночий одяг на кожен день?

Погодьтесь, справжнім випробуванням є пошук якісного і зручного одягу на кожен день. Величезна кількість пропозицій від різних виробників часто заганяє у глухий кут. Тому...

Непосильна оренда та великі податки: які умови створювала держава для розвитку підприємств у часи нової економічної політики?

Однією з характерних ознак українських економічних відносин є оренда. Як позитивні, так і негативні її аспекти значною мірою походять ще з радянського минулого, з...

Від рідкісних товарів до кінних торгів: ярмарки на Хмельниччині вражали своєю масштабністю 

Ключовою структурною одиницею економіки на Хмельниччині у період з 14 століття до 17 століття була внутрішня торгівля. Розвиток цієї внутрішньої системи був повʼязаний із...
.,.,.,.,.