Бізнес допомагає: як облаштували житло для вимушених переселенців

Майже три місяці триває війна на території України. Мільйони українців були змушені покинути свої домівки та поїхати на захід України або за кордон. Майже 40 тисяч вимушених переселенців переїхали у Хмельницький. Наш регіон знаходиться в тилу, тому у Хмельницьку область приїжджає багато українців з Миколаєва, Харькова, Маріуполя, Ірпеня, Бучі, Гостомеля тощо. Дехто орендує квартири, живуть у родичів або звертаються до волонтерів. Сьогодні ми поговоримо про вимушених переселенців, які живуть у колишньому гуртожитку. Більше інформації дізнайтеся на сторінках сайту khmelnytskyi.one.

Мав бути готель 

У селі Ружичанка 77 вимушених переселенців живуть у хостелі у якому триває ремонт. За інформацією “Суспільне” власником приміщення, в якому живуть люди, є Олександр Грулевський. Він викупив колишній гуртожиток дорожників та хотів зробити з нього готель. Проте війна внесла свої корективи. Коли почалася війна ремонт в майбутньому готелі був незакінчений. Олександр вирішив приймати переселенців, які з зони бойових дій прямували до польського кордону. У хостелі безкоштовно щодня зупинялося близько 120 людей. Жили у колишньому гуртожитку кілька діб. Проте 77 внутрішніх переселенців вирішили залишитися жити у хостелі. 

Яна Кравченко мешкає у колишньому гуртожитку дорожників, який перетворився на сімейний гуртожиток, з чоловіком та двома дітьми. Жінка зазначає, що живуть безкоштовно і її все влаштовує: місця вистачає, їм зручно. Місцева мешканка дала для користування сім’ї електроплиту. Це дуже цінний подарунок, адже кухня в гуртожитку одна на 77 людей. 

Чоловік Яни — Віталій допомагає місцевим за продукти, тому що того, що привозять волонтери не вистачає. 

Власник гуртожитку сплачує за комунальні послуги

Власник хостелу зазначає, що за комунальні послуги: електрику та водопостачання сплачує самостійно. Інколи допомагають переселенці. За місяць за електрику доводиться платити близько 35 тисяч гривень, а за воду — 2 тисячі гривень. 

Олександр зазначає, що в гуртожитку працює одна електрична плита, якої вкрай не вистачає для 77 переселенців. Також не вистачає пральної машини, постійно виходять з ладу мікрохвильові печі.

Переселенка з Миколаєва Наталя зізнається, що готують їжу по черзі і тому інколи борщ недоварений чи картоляне пюре сире. Жінка зазначає, що виходить готувати і о п’ятій, і о шостій ранку.

Нагадаємо, що у Хмельницькому та області є багато центрів допомоги для переселенців, які надають тимчасове або постійне житло. І звичайно найбільше бажання не лише переселенців, а й всіх українців аби в країні закінчилася війна і всі повернулися у рідні міста.

Чудово, що у нашому регіоні є такі небайдужі підприємці, які допомагають вимушеним переселенцям. Сподіваємося, що добро, яке вони роблять, повернеться їм сторицею. Мирного неба всім нам!

More from author

Хмельниччина приваблива для бізнесу 

Ми ніколи не могли подумати, що в центрі Європи, в 21 столітті відбудеться повномасштабна війна. Але, на жаль, війна в Україні триває вже три...

Чи обладнані хмельницькі школи бомбосховищами

Четвертий місяць триває війна в Україні і весь цей час школярі в Хмельницькому навчаються онлайн. До дистанційного навчання хмельничанам не звикати, адже у нас...

Як релокований бізнес налагоджує роботу у Хмельницькій області

Війна вплинула на всі сфери життя. Українцям важко, складно, тривожно, але ми не здаємося. Ми продовжуємо захищати свої кордони, працювати, волонтерити, допомагати. Хмельницька область...