Для багатьох жителів нашої країни місто Хмельницький асоціюється саме з ринком. Ну або як його ще називають – “туча”, “базар”, “толкучка”. У цьому матеріалі ми вирішили трохи розібратися, як з’явився речовий ринок, розвивався та чим він живе зараз. Далі на khmelnytskyi.one.
Відкриття та розвиток Хмельницького ринку
Початком життя Хмельницької “тучі” вважають 1987 рік. До цього, стихійний речовий ринок був у Нетішині, саме там поляки торгували першими імпортними джинсами та іншими товарами, які було досить непросто дістати в “совку”. Але вже ближче до 1990-х років базар мігрував до обласного центру, а після розпаду Союзу місцева влада пішла назустріч дрібним підприємцям і виділила під ринок велику територію на Львівському шосе.
Люди продавали речі з наметів, “розкладачок” і машин, і ринок розвивався максимально активно. Далі почали встановлювати металеві кіоски та розширювати територію. У той непростий період на “тучі” торгували всі – від учителів та інженерів до професорів і колишніх співробітників Нетішинської атомної станції. Ринок працював часто цілодобово – вночі як оптовий, а вдень як роздрібний.
Ну і разом із розвитком та зростаючою популярністю базару зростала і вартість оренди місць на ньому. Для прикладу, за оренду кіоску в 1995 році у нормальному місці платили від 100 доларів, а у 2000-х роках ця ціна могла досягати вже 1000 доларів.
Одним із ключових факторів успіху ринку стало його стратегічне розташування. Хмельницький знаходиться на перехресті важливих транспортних шляхів, що дуже зручно як для продавців, так і для покупців. До обласного центру приїжджали за товарами з Білорусі, Молдови, Придністров’я, а в різних містах України навіть організовували для охочих автобусні шоп-тури.
“Толкучка” сьогодні
Зараз речовий ринок займає близько 20 гектарів площі та включає в себе понад 25 окремих базарчиків. Ось лише кілька основних і найпопулярніших:
- “Золота алея”
- “Новий ринок”
- “Старий базар”
- “Бартер”
- “Ізида”
- “Поділля-1”
- “Поділля-2”
Купити тут можна що завгодно, від косметики та одягу до техніки й продуктів харчування, причому як фабричних, так і домашнього виробництва.
Пандемія та війна, звичайно, відбилися на роботі “толкучки” і на доході підприємців. Багато кіосків закрилися, оптова торгівля скоротилася в рази, але все ж базар продовжує жити, і попри все кожен день алеї “тучі” відвідують сотні людей. Тож як будете в Хмельницькому – обов’язково завітайте сюди. А якщо в вас ще залишиться час та сили на дозвілля – ось де ви можете відпочити у Хмельницькому.
Ну і наостанок, декілька порад тим, хто вирішив завітати до цього колоритного місця за покупками:
- Уважно вивчіть карту ринку перед відвідуванням. Якщо ви не місцевий, там дійсно легко заблукати.
- Остерігайтеся злодіїв і шахраїв. Як і в будь-якому місці великого скупчення людей, тут досить легко стати жертвою кишенькового злодія або просто придбати надзвичайно неякісний товар за великі гроші.
- Заздалегідь визначте для себе список покупок. Це дуже заощадить вам час і збереже від непотрібних витрат (хоча спонтанні покупки часто найвдаліші та найприємніші).
Успішного вам шопінгу!